Сьогодні для усіх вас – свято,
Прийшов канікул довгожданий час.
І квітів, й усмішок багато,
Та сльози на очах у нас.

У рідній школі ми сьогодні – гості,
Але стоїть, як завжди, кожен клас.
Та не повернуться дні безтурботні,
Й веселий дзвоник не покличе нас.

А знали б ви, як неохота відлітати
З гніздечка, яке 10 літ ростило нас.
Бо восени захочеться за рідні парти,
До школи, вчителів, у клас.

Але не можна роки повернути,
Залишиться лиш згадка у серцях.
Про двійки, свята та уроки,
І вечори, розіграні в ролях.

Чи пам’ятаєте, шановні вчителі,
Як не любили ми уроки.
Тепер подякувати хочем від душі
За те, що не боялись ви мороки.

І вивчили, і виховали нас.
Тепер прийшла пора прощання.
Ми пам’ятатимемо вас,
А ви, передавайте малюкам вітання.

А головне – у серці залишіть
Для випуску нашого місцинку.
Щоб будь-коли, хоча б на мить,
Могли до вас ми повернутись,
на хвилинку.